05/19/2016

Гранично допустимі скиди

Наявність скидів у водойми є одним із важливих чинників, що впливає на видачу дозволу на спецводокористування. Скиди забруднюючих речовин у водойми нормуються гранично допустимим скидом (ГДС) речовини – показником максимально допустимої в одиницю часу кількості речовини, що відводиться із зворотними водами в поверхневі води. ГДС з урахуванням встановлених обмежень на скид цієї речовини від інших джерел забруднення гарантує дотримання норм її вмісту в заданих контрольних точках водного об’єкта і відповідно мінімальний вплив на екосистему окремої ділянки акваторії.

Будь-які скиди повинні здійснюватись згідно з індивідуальним регламентом, що погоджується відповідальними державними органами і залежить від багатьох факторів: об’єму і характеристики водойми, характеру водокористування, характеру, кількості і фонових концентрацій шкідливих речовин, наявності інших джерел викидів даної речовини по сусідству тощо.

Відповідно для більшості підприємств основними категоріями зворотних вод, для яких встановлюються величини ГДС речовин, є:

  • стічні води: господарсько-побутові, промислові (включаючи виробничі, теплообмінні, шахтні, кар’єрні та ін.), виробничо-побутові (у населених пунктах – міські), з рибогосподарських ставків, тваринницьких ферм
  • дренажні води
  • скидні води.

Розробка проекту Гранично допустимих скидів шкідливих речовин проводиться згідно з «Інструкцією про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами» № 116 від 15.12.1994 року та регулюється ст. 33 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”. Проект ГДС проходить узгодження в органах екологічного нагляду і відображається в дозволі на спецводокористування. За скиди без дозволу або при перевищенні їх норм законодавчо встановлені великі штрафи.

ТзОВ “Еко Стандарт Захід” пропонує професійну розробку проекту ГДС в комплексі з подальшим комплектом документації для отримання дозволу на спецводокористування.